громадський комітет
для вшанування пам'яті
жертв бабиного яру
комітет «бабин яр»
Українська  Русская
головна заповідник імена історія документи полеміка посилання про нас
ІСТОРІЯ

Олег Синельников

Документ проти міфу. Трагедія Бабиного Яру очима людини, влади, історії

Неймовірно, але факт: понад шість десятиліть минуло від часу трагедії у Бабиному Яру, але й досі не з’явилося комплексних, цілісних, побудованих на достовірному матеріалі досліджень часу, обставин і топографії розстрілів гітлерівцями населення Києва в Бабиному Яру. Незнання правди й напівправда під личиною правди про трагедію закономірно породжують численні міфи. Вочевидь, настав час сказати правду про те, що ж сталося на тодішній околиці Києва в період із 1941 по 1943 рік.

Цьому нелегкому завданню прислужився нещодавно виданий перший том праці колективу київських істориків та журналістів «Бабин Яр: людина, влада, історія. Документи і матеріали у 5 кн. Кн. 1. Історична топографія. Хронологія подій» (К.: Зовнішторгвидав, 2004). Як пише в передмові до видання відомий правозахисник, співголова громадського комітету «Бабин Яр» Семен Глузман, читачеві запропоновано «перше професійне мультидисциплінарне дослідження трагедії Бабиного Яру». На підставі аналізу архівних матеріалів, які вперше вводяться у науковий обіг (95% текстових матеріалів публікуються вперше, також уперше вийшов друком єдиний корпус фото- й картографічних документів), розпочато спроби зібрати докупи розрізнені фрагменти, щоб одержати достовірну картину того, що відбувалося в районі Сирцю у роки воєнного лихоліття.

Це видання відкриває серію книжок, присвячених комплексному висвітленню подій, що відбулися в Бабиному Яру в середині XX століття. Упорядники тому — Тетяна Євстаф’єва та Віталій Нахманович — згрупували представлені у фундаментальному томі документи в чотири розділи: Сирець, Лук’янівка і Бабин Яр у першій половині XX століття, розстріли та поховання в Бабиному Яру в роки Другої світової війни, Сирецький концентраційний табір, Бабин Яр у другій половині XX століття.

Повертаючись до теми Бабиного Яру, «суспільна свідомість зіштовхується з необхідністю узгодження цілої низки історичних міфів та політичних парадигм, що виливаються в... інколи прямо протилежне ставлення до почилих тут жертв», — пише в одній із глав книжки історик і громадський діяч В.Нахманович. Після Другої світової війни були спроби увічнити пам’ять про загиблих тут євреїв, але з початком кампанії державного антисемітизму в Радянському Союзі на цьому було поставлено хрест. Більше того, влада намагалася взагалі стерти пам’ять про Бабин Яр, що призвело до ще однієї трагедії — Куренівської. Потім було вирішено створити пам’ятник, який акцентував би увагу лише на долі розстріляних тут радянських військовополонених і учасників комуністичного підпілля, зовсім несправедливо ігноруючи інші жертви. У незалежній Україні окремі групи й організації намагалися увічнити «свою» пам’ять.

Однак історична правда, на думку авторів книги, полягає в розумінні того факту, що трагедія Бабиного Яру — це переплетіння трагічних сторінок єврейської історії, історії розстрілів українських патріотів, знищення фашистами циган, масових убивств пацієнтів Павлівської лікарні... Нарешті, це трагедія багатьох сотень киян, яких розстрілювали на околиці міста без будь-якого приводу — інколи цілими родинами.

Праця «Бабин Яр: людина, влада, історія» — це спроба осмислення трагедії як загального лиха, без поділу на національні, релігійні чи будь-які інші групи. Перший крок на шляху до Правди — уточнення топографії району та місць розстрілів у 1941—43 рр. — зроблено в першій книжці циклу «Бабин Яр». Попереду — продовження роботи з переосмислення подій у Бабиному Яру в контексті неупередженого погляду на історію Києва, України, СРСР, починаючи з другої чверті XX століття.

Зазначимо, що на суд вимогливого читача винесено плід співпраці представників громадських і державних організацій. Серед видавців першого тому запланованого п’ятитомного циклу — Громадський комітет «Бабин Яр», Держкомітет України у справах національностей і міграції, Держкомітет архівів України, Служба безпеки України, Національна бібліотека імені В.Вернадського, Музей історії Києва, Український центр вивчення історії Холокосту. Серед членів редакційної ради — такі наукові авторитети, як академіки Іван Дзюба, Мирослав Попович. У редакційній колегії представлені визначні вітчизняні історики.

Автори й упорядники сподіваються, що виконана ними робота допоможе не лише розробити концепцію Національного меморіалу «Бабин Яр», а й знайти вихід із глухого кута накопичених історичних образ, сприятиме кристалізації єдиної національної ідеї України.




Інтернет-версія книги «Бабин Яр: людина, влада, історія»

Діяльність Комітету «Бабин Яр»



BESTHOSTING
хостинг на серверах
в Україні, США та Німеччині.
Домен БЕЗКОШТОВНО!
Наш баннер

© Громадський комітет «Бабин Яр», 2007-2019
Generated by
Alex:DB:Manager