громадський комітет
для вшанування пам'яті
жертв бабиного яру
комітет «бабин яр»
Українська  Русская
головна заповідник імена історія документи полеміка посилання про нас
ІСТОРІЯ

Віталій Нахманович

До питання про національний склад учасників каральних акцій в окупованому Києві у 1941–1943 рр. (тези доповіді)

Друга світова війна і доля народів України:
Тези доповідей 2-ї Всеукраїнської наукової конференції. –
К.: «Сфера», 2006. – С. 22–24.

Ми можемо виокремити два основних періоди (що хронологічно перетинаються) розстрілів у районі Бабиного Яра.

Перший тривав з вересня до середини листопада 1941 р. Розстріли у цей час, головним чином, проводилися мобільними підрозділами. У Києві діяли:

1) Частини зі складу айнзатцгрупи С:

– штаб групи;

– зондеркоманда 4а;

– айнзатцкоманда 5;

– 3-я рота 9-го резервного поліцейського батальйону;

– 3-я рота батальйону військ СС особливого призначення.

2) Частини, підпорядковані головнокомандувачу (вищому фюрерові) СС і поліції «Росія–Південь»:

– поліцейський полк «Південь»:

– штаб полку;

– «штабна рота»;

– 45-й резервний батальйон;

– 303-й батальйон.

3) Крім того, до розстрілів у той чи інший спосіб залучали:

– польову жандармерію;

– частини вермахту;

– підрозділи місцевої «української» поліції.

Найбільшою акцією у цей період став розстріл 33 771 єврея 29–30 вересня 1941 р. Відомі на цей час документи надають можливість наступним чином окреслити участь у ньому різних частин:

– розклеювання об’яв 28 вересня – українська поліція;

– патрулювання міста – 303-й і 45-й поліцейські батальйони;

– оточення – зондеркоманда 4а, українська поліція, польова жандармерія, поліцейський полк «Південь»;

– розстріл – зондеркоманда 4а, 45-й поліцейській батальйон, 3-я рота 9-го резервного поліцейського батальйону, 3-я рота батальйону військ СС особливого призначення, добровольці різних частин;

– збір речей розстріляних – українська поліція.

Паралельно з тим, з середини жовтня 1941 р. до кінця вересня 1943 р. Бабин Яр був місцем регулярних розстрілів (і поховань), які проводили органи поліції безпеки і СД у щільній співпраці з військовою і цивільною владою Києва.

Ми можемо виокремити три основних етапи регулярних розстрілів у Бабиному Яру.

Перший подовжувався з середини жовтня 1941 р. до весни 1942 р. Він починається на тлі триваючих масових акцій, і в цей час міська військова влада активно залучає для екзекуцій розташовані в Києві підрозділи айнзатцкоманди 5.

Другий етап: кінець зими 1942 р. – середина серпня 1943 р. – самостійна діяльність органів поліції безпеки і СД. До розстрілів спочатку залучають підрозділи поліції охорони порядку, а потім спеціально створену роту СД.

Власне для району Бабиного Яру цей період знаменується діяльністю Сирецького концтабору, створення якого відноситься до квітня–травня 1942 р.

Третій, заключний і найінтенсивніший період регулярних розстрілів у Бабиному Яру проходив на тлі роботи зі знищення трупів, які проводилися у Бабиному Яру в серпні–вересні 1943 р. Роботу вели в’язні Сирецького концтабору, яких було переселено у землянки, розташовані безпосередньо у самому Яру. Концтабір у цей період поступово евакуювали.

Роботи почалися 18 серпня і закінчилися 28 вересня 1943 р. Охорону здійснювала особлива команда 1005-а, укомплектована виключно офіцерським і унтер-офіцерським складом.

У жовтні – на початку листопада 1943 р. в районі Бабиного Яру знову проводила розстріли військова влада Києва.

Найбільш болючим є питання щодо участі у розстрілах українців. Воно має кілька складових:

1) Існує міф про те, що розстріли 29–30 вересня були здійснені за ініціативою та силами Буковинського куреню під наглядом німців. Реально же під час розстрілів українську поліцію в Києві тільки формували і у її складі було лише декілька десятків осіб.

2) Щодо взагалі участі службовців і підрозділів української допоміжної поліції у розстрілах, то час від часу їх залучали для цього німецькі структури. Самостійно проводити розстріли українська поліція права не мала. Разом з тим відомі поодинокі ексцеси в Києві – випадки розправ з євреями місцевих жителів, у т.ч. поліцейських.

3) Питання щодо особистого складу німецьких каральних органів залишається відкритим. Назагал, у них служили фольксдойче і, вірогідно, інші представники місцевого населення.

4) «Українськість» же власне «української поліції» теж є досить умовною. Основу її складали не приїжджі з Заходу націоналісти (яких взагалі було досить небагато), а колишні військовополонені Червоної армії. В подальшому на роботу до поліції йшли і місцеві жителі, в т.ч., наприклад, колишні службовці НКВС. Формально на службу брали виключно українців, але реально служили представники різних національностей.





Діяльність Комітету «Бабин Яр»



BESTHOSTING
хостинг на серверах
в Україні, США та Німеччині.
Домен БЕЗКОШТОВНО!
Наш баннер

© Громадський комітет «Бабин Яр», 2007-2024
Generated by
Alex:DB:Manager