Звернення членів Оргкомітету конференції «Друга світова війна і доля народів України» до керівників держави щодо концепції створення заповідника «Бабин Яр»

Ілюстрована карта-схема заповідника «Бабин Яр» Роздільна здатність 1024×768. Уклали Віталій Нахманович, Тетяна Пархоменко. Фото Олексія Курмаза, Юхима Меламеда. Flash Олени Заславської

Концепція створення державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр»

В основу концепції створення заповідника «Бабин Яр» покладено послідовність взаємоузгоджених і взаємодоповнюючих один одного заходів, підпорядкованих створенню цілісного меморіального комплексу, метою якого є вшанування трагічних подій, що відбувалися в минулому на його території.

Концепція передбачає розв’язання ряду проблем, які можуть негативно позначитися на процесі створення заповідника та його майбутньому функціонуванні. До таких проблем відносяться:

• суперечливі і полемічні погляди на чисельність та етносоціальний стан загиблих, на ідентифікацію безпосередніх виконавців розстрілів (приміром, щодо участі в акціях так званої української поліції, в т.ч. оунівців з Буковинського куреня), на визнання території Бабиного Яру місцем поховання у зв’язку із тим, що трупи розстріляних були нацистами знищені шляхом спалення напередодні визволення Києва радянськими військами;
• відсутність суспільного консенсусу щодо символічного значення Бабиного Яру, намагання окремих представників різних етнічних і конфесійних спільнот, громадських і політичних організацій утвердити суспільне сприйняття Бабиного Яру як символу винятково «власної» трагедії, тобто намагання односторонніми діями увічнити пам’ять тільки про «своїх» загиблих;
• загроза історичному ландшафту Бабиного Яру внаслідок його хаотичної забудови, здійснюваної різними комунальними, комерційними та громадськими структурами.

Концепція передбачає створення заповідника у три етапи.

Перший етап – підготовка і прийняття урядової постанови про створення історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», затвердження Положення про заповідник, переліку об’єктів, що входять до його складу, меж та зон охорони, розроблення генерального плану розвитку заповідника, передача у державну власність комплексу пам’яток в урочищі Бабин Яр та інших об’єктів, необхідних для функціонування заповідника.

Другий етап – завершення, відповідно до урядової постанови, комплексу належних історичних і соціологічних досліджень, що мають стати фактологічною та методологічною основою концепції діяльності заповідника.

Третій етап – проведення конкурсу на кращий проект концепції історико-меморіального комплексу і Музею Бабиного Яру, його громадське обговорення і затвердження на урядовому рівні, практичне втілення проекту. проекту.

Перший етап передбачає здійснення наступних заходів:

• окреслення меж майбутнього заповідника, а також територій, які потребують опіки з його боку;
• створення переліку історичних споруд та пам’яток культури, які мають перейти у власність заповідника або потребують опіки з його боку;
• визначення будівель або ділянок, які можуть бути використані для спорудження у подальшому Музею Бабиного Яру;
• визначення переліку пам’ятників і пам’ятних знаків, які мають перейти у власність заповідника;
• припинення в межах майбутнього заповідника будь-якої нової забудови і встановлення нових пам’ятників і пам’ятних знаків;
• прийняття урядової постанови щодо затвердження концепції створення заповідника.

На другому етапі мають бути здійснені наступні кроки:

• створення тимчасової експозиції Музею Бабиного Яру;
• передача у власність заповідника споруди, на місці якої можливе у подальшому створення повноцінного національного музею;
• знесення зазначеної споруди і підготовка ділянки для будівництва музею;
• ліквідація недобудованих споруд на території заповідника;
• виведення за межі заповідника непрофільних об’єктів.

Третій (завершальний) етап включатиме наступні заходи:

• проведення відкритого архітектурного конкурсу проектів Національного меморіального комплексу «Бабин Яр» і Музею Бабиного Яру;
• погодження з окремими національними і релігійними громадами питання про заміну окремих пам’яток, які не будуть вписуватися у концепцію проекту-переможця;
• затвердження на урядовому рівні рішення журі конкурсу;
• створення фонду для збирання державних і громадських коштів для реалізації проекту-переможця;
• практична реалізація проекту.

Здійснення першого етапу реалізації концепції створення заповідника ґрунтується на результатах дослідницької роботи, проведеної, з ініціативи громадських організацій, науковими і культурними установами, насамперед у визначених ними історичних пластах, які мають знайти своє відображення у концепції заповідника. Такими пластами вважаються наступні:

1. Пласти подій, які безпосередньо пов’язані з Бабиним Яром:

1) Масове знищення київських євреїв 29–30 вересня 1941 р. – провідна подія, завдяки якій Бабин Яр став світовим символом Голокосту.

2) Знищення євреїв і ромів, заручників і душевнохворих, комуністів і націоналістів, підпільників і військовополонених протягом окупації Києва у 1941–1943 рр. – події, які надали Бабиному Яру статусу символу нацистського терору в Україні.

3) Повоєнні намагання знищити Бабин Яр, Куренівська катастрофа 1961 р., забудова кладовищ, боротьба за увічнення пам’яті жертв тоталітарних режимів, боротьба радянських дисидентів за історичну правду про Бабин Яр, кроки радянської держави в цьому напрямі – події, які надали Бабиному Яру статусу символу боротьби з радянським режимом.

2. Пласти подій, які мають асоціативний або причинно-наслідковий зв’язок з першим комплексом:

1) Голодомор, який для України є подією, рівнозначною Голокосту.

2) Радянський терор 1920–1950-х років, який для України є символом антилюдяного характеру тоталітаризму.

3) Перша світова війна, революція, громадянська війна і поразка Визвольних змагань – події, внаслідок яких виникли передумови для встановлення нацистського і радянського тоталітарних режимів і проведення ними антинародної політики.

Основоположний принцип концепції створення заповідника – корелювання історичних пластів із територіальними пластами, які потребують окреслення та охорони:

1) Майже знищений на сьогодні комплекс поховань, який можна вважати «Лук’янівським некрополем» – Кирилівські кургани, Кирилівське, Лук’янівське, Братське православні, Єврейське, Караїмське, Магометанське кладовища.

2) Шлях євреїв від місця збору до місця страти 29 вересня 1941 р.

3) Місця розстрілів і знищення трупів у 1941–1943 рр. (включно з Сирецьким концтабором і психіатричною лікарнею ім. Павлова).

4) Поховання жертв війни (Військове кладовище, кладовище німецьких військовополонених).

5) Територія замиву яру і сходу селю під час Куренівської трагедії 1961 року.

З погляду меморіального наповнення, об’єкти, що мають увійти до складу заповідника, поділяються на такі, що потрапляють у його межі, та такі, що залишаються поза межами заповідника, але вже позначені або мають бути в наступному позначені відповідними пам’ятними знаками (див. план-схему заповідника «Бабин Яр» у додатку). До таких належать:

Окремим питанням є визначення місця створення Музею Бабиного Яру. Оскільки практично вся територія заповідника є суцільним похованням, то розташування Музею Бабино-го Яру передбачається за межами заповідника. Створення Музею передбачається у наступні етапи:

1) Організація тимчасової експозиції у приміщенні колишньої контори єврейського кладовища по вул. Мельникова, 44;

2) Передача у власність заповідника одного з наступних об’єктів, на місці яких можливе у подальшому створення повноцінного національного музею:

Після належного узгодження і доопрацювання Концепція має набути статусу основоположного плану здійснення заходів щодо створення історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», обов’язкового для дотримання та реалізації усіма державними установами, які будуть визначені до втілення проекту заповідника у життя.