«Расстреливали за караимским кладбищем, недалеко от станции метро «Дорогожичи» на углу ул. Мельникова и О. Телиги, у отрогов яра.

— подготовленный в 1965 г. проект планировки территории вокруг спорткомплекса ДСО «Авангард» на территории Бабьего Яра и бывших Еврейского, Караимского и Магометанского кладбищ¹³⁶ (рис. № 9).

«В том месте, где сейчас стоит памятник «Минора», их [евреев. — Авт.] не расстреливали, — писал он в очередной версии своих «Неразгаданных тайн Бабьего Яра», напечатанных в изданной им «Книге памяти». — Расстреливали за караимским кладбищем, недалеко от станции метро «Дорогожичи» на углу ул. Мельникова и О. Телиги...»¹⁶³

«По улице Мельникова прошли еврейское кладбище, за ним караимское.

За западной границей еврейского кладбища небольшие участки были отведены для караимского, а за ним — для мусульманского кладбищ.

«Староеврейское — Караимское [кладбище (на самом деле изначально это было два отдельных кладбища).

1. ... Староеврейское — Караимское кладбище... на протяжении 1962 г. ликвидировать.

2. Территории... Староеврейского — Караимского [кладбища] площадью 26,9 га передать Управлению зеленой зоны для устройства... парка отдыха»⁵⁷ (док. № 149).

Решение Киевского горисполкома «О ликвидации Копыловского и Староеврейского – Караимского кладбищ»

РІШЕННЯ № 988 ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ «Про ліквідацію Копиловського та старо-еврейського – Караїмського кладовищ»

Враховуючи, що Копиловське кладовище, яке розташоване по вул. Захарівській № 1, ще в 1927 році закрите для дальших захоронень, а старо-еврейське — Караїмське, розташоване по вул. Мельника № 82–86, закрите у 1937 році і зараз перетворилось в зарослі диких чагарників і дерев, а більшість надмогильних споруд зруйновано ще під час німецької окупації, Виконком Київської міської Ради депутатів трудящих, на підставі інструкції Держплану Української СРС від 28 липня 1958 року «Про порядок захоронення і утримання кладовищ в населених пунктах Української РСР»

Копиловське кладовище розташоване по вул. Захарівській № 1 та старо-єврейське — Караїмське кладовище розташоване по вул. Мельника № 82–86, на протязі 1962 року ліквідувати.

Території бувшого Копиловського кладовища площею 1,5 га та староєврейського — Караїмського площею 26,9 га передати Управлінню зеленої зони для утворення на них скверу та парку відпочинку.

б) Перезахоронення останків 55 трупів, захоронених на староєврейському — Караїмському кладовищі в 1948–1949 роках, по бажанню близьких родичів перевести за рахунок коштів Контори поховального обслуговування.

Наглядача старо-єврейського — Караїмського кладовища тов. Мильцевої Н.А.

Решение Киевского горисполкома «О проектировании парка культуры и отдыха на территории ликвидированных Староеврейского и Караимского кладбищ»

РІШЕННЯ № 1603 ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ Про проектування парку культури і відпочинку на території ліквідованого Староєврейського і Караїмського кладовища

Відвести Управлінню зеленої зони територію бувшого Старо-єврейського, Караїмського кладовищ, Бабйого та Реп’яхового ярів під будівництво парку культури та відпочинку.

Для оцінки і обліку безгосподарчих надмогильних споруд на Старо-Єврейському і Караїмському кладовищах створити комісію з представників: Шевченківського райвиконкому, райфінвідділу і контори поховального обслужування.Членів комісії висвободити від основної роботи з оплатою при необхідності за рахунок контори поховального обслуговування.

Міськфінвідділу (тов. Баратов) передбачити в 1964 році фінансування робіт по ліквідації Старо-єврейського та Караїмського кладовищ.

Просити Раду Міністрів УРСР дозволити в 1963 році проектування парку відпочинку на місцях Старо-єврейського і Караїмського кладовищ, Бабйого та Реп’яхового ярів.